- вінчання
- -я, с.Здійснення шлюбного церковного обряду.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Таїнство Вінчання — і Вінчання рідко повінчання Те саме, що Таїнство Шлюбу … Словник церковно-обрядової термінології
Вінчання — див. Таїнство Вінчання … Словник церковно-обрядової термінології
вінчання — Священнодія в складі богослужіння Таїнства Вінчання, що її здійснюють після заручин та під час якої заручених благословляють вінцями … Словник церковно-обрядової термінології
Вінчання другошлюбних — Скорочене богослужіння Таїнства Вінчання, яке здійснюють над другошлюбними … Словник церковно-обрядової термінології
Повінчання — див. Таїнство Вінчання … Словник церковно-обрядової термінології
повінчання — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
докінчання — я, с. Дія за знач. докінчати … Український тлумачний словник
повінчання — я, с. Дія за знач. повінчати … Український тлумачний словник
розвінчання — я, с. Дія за знач. розвінчати … Український тлумачний словник
скінчання — я, с., рідко. Дія за знач. скінчати і скінчатися … Український тлумачний словник